Наша церква
невипадково має назву «Спасіння». Кожна людина, яка приходить у цей світ,
потребує порятунку від труднощів та проблем, але найбільше, що потрібно нам, -
це спасіння для нашої душі і вічне життя із Богом. Саме тому ціль вчення і
проповідей нашої церкви – це зцілення від хвороб, звільнення від залежностей,
відновлення відносин у сім’ях, і найголовніше – зустріч кожної людини із Богом,
Який може простити гріхи і дати справжнє щастя.
Жодна людина не
мусить ходити саме до нашої церкви. Ви можете відвідувати будь-яку церкву, де
Вам буде добре. Але ми завжди будемо раді бачити Вас і Вашу родину на наших
богослужіння і послужити вам. Наша церква – це сім'я, де є місце для кожного.
Ми любимо Вас, і Бог любить Вас!
З повагою,
ст. пастор,
єпископ церков “Спасіння”
Пилип Савочка
Новини
10.03.2010
До 8 березня церква «Спасіння» організувала концерт для усіх жінок.
Приводом стала не сама дата, а просто гарна можливість зробити приємний
подарунок усім жінкам, бабусям, мамам, дружинам, сестрам та донькам!
На концерт були запрошені як виконавці з самої церкви «Спасіння», так і
гості, але родзинкою програми стало те, що у ньому, по можливості, були задіяні
тільки чоловіки. Вони і співали, і грали, і самі вели весь концерт. Це було
зроблено для того, щоб жінки у цей вечір максимально насолодилися відпочинком. Всього
на концерті було присутньо біля тисячі глядачів.
Програма вечору була наповнена гумором, жартами, а також і ліричними
моментами. Серед гостей жінок вітали Валерій Короп, Євгеній Гудухін та
саксофоніст Олег Назарчук.
У виконанні театру церкви глядачі побачили
гумористичну постанову про те, як можна правильно проявляти увагу до кращої
половини людства і про те, як іноді це робиться неправильно.
Особливим подарунком були пісні про мам у виконанні братів групи під
керівництвом Євгена Козакова. Юний співак Даник Дрок розчулив жіночі серця,
виконуючи своїм дзвінким голосочком пісню «Чорнобривці».
В ході концерту проводилося інтерактивне опитування жінок, їх запитували
про найкращі подарунки до свята весни, які вони отримали. Також демонструвався
відеоролик із записом привітань та побажань від маленьких діток церкви
«Спасіння». Малеча вітала своїх мам зі святом та розповідала про те, які вони у
них чудові.
Закінчилася програма концерту піснею, яку виконали четверо ведучих. Це були
представники різних поколінь чоловіків – від маленького Даника Дрока до старших
пастора Миколи Савчука та Вадима Кеби.
Кожна жінка наприкінці концерту отримала у подарунок невеличкий сюрприз –
спеціальну настільну листівочку з теплими весняними побажаннями.
За всіх жінок була звершена особлива молитва подяки та благословення.
05.03.2010
У середу, 3 березня, у церкві «Спасіння» пройшов черговий семінар для
служителів. Він розпочався о 17 годині з окремих занять по групам для лідерів
різних напрямків служінь – дитячого, молодіжного, адміністративного. Також у
цей час проходила пасторська рада усіх пасторів помісних церков «Спасіння» та
пасторів районів.
Основна частина семінару продовжилася о 19 годині. З надихаючим словом до
всіх звернувся пастор помісної церкви «Спасіння» Юрій Савочка (м. Васильків,
Київська обл.). «Я вірю, що всі ми з вами хочемо гарно служити Господу, спасати
людей, мати чудову сім'ю, добре заробляти на роботі. Але не завжди все те, чого
ми прагнемо, ми отримуємо. Чому? Бог хоче, щоб ми все робили разом із Ним! Він
вищий за служіння, за наші справи і бажання. Бог закликає нас сьогодні
зупинитися і зрозуміти, якщо Вінбуде
присутній у нашому серці, думках і ділах, тоді там почнуть відбуватися Його
чудеса!»
Після прославлення та поклоніння пастор Тетяна Кеба пояснила для служителів
тему поточного місяця. Так як березень названий у нас «Місяцем Даниїла «Молитва
з відкритим вікном», то всі центральні служіння будуть присвячені молитовному спілкуванню
з Богом. Також пастор Тетяна детально розповіла про церковні події, служіння та
акції, які плануються протягом березня. Вона оголосила служителям потреби посту
і молитви на цей місяць, і нагадала тематичну послідовність проведення домашніх
церков у цьому місяці.
Старший пастор Пилип Михайлович Савочка, пояснюючи служителям види служінь
і їхнє призначення, окремо виділив проведення домашньої церкви і з допомогою
пасторів продемонстрував показову «домашню».
«Домашня група призначена для спілкування», - розповідав пастор Пилип, -
«Адже саме любові та спілкування так бракує сьогодні людям у світі. Чому ж зараз часто християни залишають домашні церкви? А тому що там немає справжнього
спілкування. Запам’ятайте, лідер домашньої групи не має ніякого відношення до
вчення та до проповіді! Не можна на домашній церкві вчити людей і проповідувати
їм. Для цього є служіння у неділю і старший пастор».
Пилип Михайлович визначив декілька простих задач служителя:
1.Допомогти
людям поспілкуватися. 2.«Розкрити»
людей. 3.Послужити
їм.
На сцені з допомогою накритого столу, стільців та чаю з солодощами візуально
створили домашній інтер’єр та атмосферу д.ц. Пастор розпочав поетапно
пояснювати проведення домашньої групи. Перш за все він продемонстрував, що
домашня починається із зустрічі людей. Пастор д.ц. повинен зустрічали їх біля
дверей, вітати, допомагати сестрам зняти верхній одяг, показати, де у квартирі
туалет і місце для миття рук, та запросити всіх до столу.
Після короткої молитви за проведення д.ц. і благословення того, що є на
столі, пастор розпочав вступну бесіду на тему: «Чим вам найбільше запам’яталася
зима, що минула?» Після того, як кожен з присутніх висловлював свою думку,
пастор всім казав: «Дякую!», - і просив пасторів д.ц. ніколи не забувати про це
«чарівне» слово.
Другою частиною домашньої групи було
прославлення та поклоніння, служіння дарами, Вечеря Господня та спеціальні
молитви. Пастор пояснив, як потрібно вести прославлення і наглядно показав
приклад його проведення. Особливу увагу він звернув на те, як лідер повинен
поводити себе, що говорити і як коментувати пісні у тому випадку, коли на д.ц.
присутні невіруючі люди або новонавернені.
Пастор продемонстрував також як потрібно служити людям словом, згадуючи у
бесіді недільну проповідь. Він дав можливість кожному розповісти про свої
відкриття та роздуми на цю тему. Також Пилип Михайлович показав як проводити
різноманітні звіти та розглядати організаційні питання.
Таким чином наглядно були проведені всі частини домашньої церкви. Також
пастор відповідав на різноманітні питання, що виникали у присутніх під час ходу
д.ц, даючи на них короткі та вичерпні відповіді з власного досвіду.
Для всіх, хто зацікавився інформацією, що висвітлювалася на цьому
лідерському семінарі, є можливість придбати його відеозапис на DVD у магазині церкви.
У неділю, 28 лютого, знову відбулося довгоочікуване служіння зцілення та
звільнення. Воно почалося із надихаючих слів пастора Юрія Цивилюка: «У мене для
вас є дві радісні новини. Перша з них: Ісус Христос хоче змінити життя кожного
з нас! Якщо ви прийшли сюди з хворобою, Христос хоче вас зцілити! Якщо ваша
сім'я зруйнована, Ісус хоче відновити її! Можливо, ваші діти знаходяться у
полоні наркотиків чи алкоголізму, Христос хоче визволити їх! Депресії, страхи,
болі? Господь хоче забрати це з вашого життя! А друга радісна новина у тому, що
Він не тільки хоче, але й може все це зробити!»
Прямою ілюстрацією слів пастора Юрія став спеціально підготовлений до цього
служіння відеоролик зі свідоцтвом брата Сергія, який півроку тому на подібному
служінні отримав зцілення від СНІДу. Ось короткий зміст його свідоцтва:
Спочатку все у мене було
добре: повноцінна сім'я – батько, мати, брат. Та все почалося з того, що старший
брат познайомився з наркотиками. Через декілька років я також долучився до цієї
недоброї справи. І хоч брат захворів на СНІД і помер, я все рівно продовжував
колотися. Звичайно, я багато разів намагався покинути, але тимчасові перерви та
лікування призводили до ще більшої залежності, і я знову повертався на вже
пройдений шлях.
Кажуть, що біда не ходить
сама. Разом із наркотиками у моє життя прийшов страшний діагноз – СНІД. Він
став моїм смертельним вироком. Я вирішив, що мені вже немає чого втрачати, тому
мене ніщо не зупиняло від наркотиків та крадіжок. Щодня я переживав душевні
страждання. Мені здавалося, що всі люди на вулиці навіть по моєму зовнішньому
вигляду бачать, що я наркоман, і розуміють, що я хворий. Здавалося, весь світ
відвернувся від мене. Я не мав цілі у житті і не бачив майбутнього. Відчай,
розпач, безвихідь… Ті, з ким я раніше коловся, один за одним відходили у
небуття. Я розумів, що приречений.
Не раз я приходив до церкви,
каявся, але знову повертався до наркотиків і старого способу життя. Але в один
чудовий момент молитви моєї матері були почуті Богом. До мене прийшла жага
покинути все це і почати нове життя. Моя мати ходила у церкву, де постійно
молилася за мене. А материнська молитва дуже сильна, її Господь приймає завжди,
не залежно від того чи це станеться одразу, чи через роки.
Одного разу я прийшов на
служіння зцілення у церкву «Спасіння», де почув, як пастор звертався до тих,
хто знаходиться у залі, і говорить, що тут є люди хворі на СНІД. Я стояв із
закрити очима і зрозумів, що ці слова стосуються мене. Я прийняв їх і відчув,
як Дух Святий торкнувся мене.
Через декілька днів я
потрапив у лікарню з підозрою на запалення легенів. Але запалення не виявили,
натомість аналізи показали, що я повністю здоровий. Лікарі були дуже здивовані,
адже саме у цій лікарні декілька років тому я вперше почув від них, що хворий
на СНІД, а тепер вони ж виявили моє зцілення.
Я вдячний Богу за це
особливе чудо у моєму житті. Він не просто зцілив мене, але й дав мені нове
життя. Я покаявся, прийняв водне хрещення, і тепер маю ціль життя, майбутнє і
справжнє щастя!
Після ролику пастор Тетяна Кеба запросила брата Сергія піднятися на сцену,
де він розповів про почуття радості та невимовного щастя, яке пережив у той
момент, коли почув, що він здоровий. Пастор Тетяна особисто знайома з мамою
Сергія і була свідком всіх цих подій. Вона від лиця церкви подякувала Сергію за
свідоцтво та розповіла, що незабаром він планує стати пастором домашньої
церкви, що говорить про його посвячення у служінні і повну зміну життя.
В поклонінні церква співала: «Милості Твоєї повна вся земля!» Старший
пастор Пилип Михайлович Савочка звершував молитви за людей. «Зціляє та визволяє
тільки Бог! Часто люди покладають свої надії на служителів. Сьогодні я хочу
молитися, щоб наші очі та наша віра були звернені тільки на Господа, бо Він
сильний зціляти, звільняти та спасати!»
Пилип Михайлович запросив на сцену особливого гостя – пастора, євангеліста
та місіонера Славіка Радчука. Пастор Славік коротко розповів церкві про свої
останні місіонерські подорожі та про ту роботу щодо поширення Євангелія, яку
він та його команда виконують сьогодні у мусульманському світі. Текст його
проповіді під назвою «Перед світанком» ви можете прочитати нижче:
Бытие 32:24 «И остался Иаков
один. И боролся Некто с ним до появления зари; и, увидев, что не одолевает его,
коснулся состава бедра его и повредил состав бедра у Иакова, когда он боролся с
Ним. И сказал: отпусти Меня, ибо взошла заря. Иаков сказал: не отпущу Тебя,
пока не благословишь меня. И сказал: как имя твое? Он сказал: Иаков. И сказал:
отныне имя тебе будет не Иаков, а Израиль, ибо ты боролся с Богом, и человеков
одолевать будешь. Спросил и Иаков, говоря: скажи имя Твое. И Он сказал: на что
ты спрашиваешь о имени Моем? И благословил его там. И нарек Иаков имя месту
тому: Пенуэл; ибо, говорил он, я видел Бога лицем к лицу, и сохранилась душа
моя. И взошло солнце, когда он проходил Пенуэл; и хромал он на бедро свое».
Зазвичай, люди перед
світанком дуже сильно хочуть спати. Подивіться на те, що відбувається зараз у
світі, і куди рухається сьогодні суспільство. Це сигнал, що скоро настане
духовний світанок. Друге пришестя Ісуса Христа наче сонце осяє нашу землю.
Яків повертався додому і
дізнався, що на зустріч йому йде його брат з чотирма сотнями озброєних воїнів. Звичайно
ж, він злякався, але страх не завадив йому вчинити мудро. Яків відправив
поперед себе багато подарунків для свого брата, сподіваючись таким чином
заслужити братову поблажливість. Також Яків розподілив свою родину на частини і
направив їх різними шляхами, щоб у випадку нападу хтось міг врятуватися.
Здавалося б, він використав гарну стратегію і добре підготувався до зустрічі з
братом. По-людськи від все зробив на найвищому рівні, але чомусь сон ніяк до
нього не йшов, і спокою не було. Біблія говорить, що в той час він залишився на
одинці з собою…
1.Одинокість.
Чому так багато людей
сьогодні шукають спокою та задоволення у наркотиках, пияцтві, розпусті та
аморальності? Тому що вони відчувають пустоту і одинокість. Багаті люди
страждають від депресій, молодь закінчує життя самогубством… Чому? Люди одинокі
і пусті. Яків теж залишився один. А що ми робимо, коли ми одинокі? Телефонуємо
друзям і запрошуємо їх на піцу, десь прогулятися, повеселитися, подивитися
фільм?
2.Боротьба!
Ми якось боремо зі своєю
одинокістю. Люди постійно з чимось борються: з проблемами, з недоліками, з
самим собою… Але Яків боровся з Богом, а це дуже нелегко. Часто різні мужі Божі
боролися з Богом за якісь певні речі. У Мойсея вистачило мужності просити у
Бога викреслити його ім’я з Книги Життя, якщо Той знищить ізраїльський народ, і
Господь поступився йому у цій боротьбі.
І сьогодні можна зустріти
сміливців, які вступають у боротьбу з Богом. Якось я бував у Середній Азії, де
трудиться пастором церкви мій колега. Був час, коли його церкву відвідувало
всього сорок чоловік. Я був здивований, коли побачив, що він щодня проводить по
вісім годин у молитовній боротьбі. Я запитав, чи все у нього гаразд, і він
відповів мені, що молиться за свого сусіда мусульманина, який багато п’є, його
діти просять хліба, а жінка лежить хвора. «Я люблю мого сусіда, хоч і ненавиджу
той гріх, який володіє ним!» - сказав мені цей пастор. Через декілька років я
знову приїхав до нього і був вельми здивований кількістю молодих людей, які,
наче вода, текли до його церкви на служіння. За три роки ця церква виросла до
десяти тисяч людей, чотири тисячі з яких були мусульманами. Той сусід, що був
п’яничкою, став служити Богу разом із своєю сім’єю. Якби чоловіки сьогодні
розуміли цю істину, і батьки сімейств стояли перед Богом на колінах, а пастори
боролися в молитві за міста, села і країни! Тоді б настало велике пробудження.
Навіть Син Божий залишав Своїх учнів, піднімався на гору, тому що Він шукав
часу побути з Богом.
4. Зміни
Якщо я попросив би вас дати
мені склянку води, ви дали б мені воду у чистій чи у брудній склянці? Господь
бачив серце Якова. Воно не було чистим, а Бог хотів його використовувати.
Після восьми годин боротьби
Бог запитує у Якова: «Як твоє ім’я?» Господь бачив його боротьбу, але й пам’ятав,
як багато років тому він обманув свого батька, назвавшись іменем брата.
«Господи, я Яків!» - бив той себе у груди. У перекладі це ім’я значить «той,
хто обманює». Та Бог змінив йому ім’я на Ізраїль!
Пройшли роки, і старенький
Яків іде на зустріч з фараоном, який дуже хотів познайомитися з батьком свого
прем’єр-міністра Йосипа. Йосип попередив батька про те, що перед фараоном
необхідно буде стати на коліна, але Яків був людиною, що боролася з Самим
Богом. Тому, коли цей звичайний старенький пастух підходив до трону, фараон сам
не витримав і впав перед ним на коліна. Сталося щось неймовірне! Чому? Тому що
на Якові відчувалося помазання Боже, помазання людини, яка перемогла у боротьбі
з Богом.
5. Благословення.
Що таке для нас з вами
благословення? Для нас це діти, гарна робота, фінанси, нова квартира, будинок…
А як же ж Бог благословив Якова? Він нагородив його кульгавістю, пошкодивши
йому суглоб. Інколи Бог дає нам сльози у благословення. Приймай все від руки
Господньої! Чому? Бо коли Ісав побачив свого брата Якова, що шкутильгав йому на
зустріч, він підбіг до нього і зі сльозами на очах почав обіймати та цілувати!
Бог може робити надзвичайні речі, і у серце брата, що прагне помсти, влити
братерську любов!
Нам необхідні зміни! Господь
вчора, сьогодні і назавжди Той Самий. Якщо ми говоримо про Нього у минулому
часі, - це мертва релігія. Але якщо Ісус живе з тобою сьогодні, Він хоче і може
проявлятися через чудеса зцілення, звільнення і спасіння!
Після проповіді брат Славік запросив людей до молитви покаяння, яку вів уже
старший пастор Пилип Савочка. Пастор Пилип, звернувшись до тих, хто вийшов
наперед для покаяння, пояснив їм що таке гріх і чому покаяння так необхідне
людині. У цей недільний день перед Богом покаялося 52 людини. «Найперше чудо це
не зцілення або звільнення, це покаяння!» - сказав пастор Пилип. «Тепер Бог
буде продовжувати робити Свої чудеса!»
Після цих слів служителі церкви підійшли до людей, а пастор Славік та
пастор Пилип повели молитву за прояви Божої сили у зціленнях. Ті люди, які
відчули зцілення мінімум на сімдесят відсотків, свідкували про це вголос.
Зокрема звучали свідоцтва про відновлення зору, зцілення хребта, звільнення від
страху. Багато людей дякували Богу за те, що повністю пройшов сердечний біль,
сильні мігрені, поліартрит і т.п. Чоловік, який після інсульту вісім місяців не
вставав з інвалідного візка, вперше за цей час встав і пішов. Найбільше чудо
для нього було те, що Бог повернув йому бажання ходити, яке він вже давно
втратив. Люди демонстративно робили те, чого раніше не могли робити через
хворобу, - присідали, нагиналися, ходили!
«Це тільки початок зцілень!» - сказав пастор Пилип. – «Бог буде
продовжувати зціляти вас по дорозі і вдома. Багато хто з вас просто забуде про
свою хворобу і помітить зцілення тільки з часом!» Служіння закінчилося загальною
молитвою подяки Богу за Його чудеса.
1. За благословення
єпископа Пилипа Савочки: Божий захист здоров’я та сім’ї, мудрість, сила та
помазання в служінні.
2. За пасторів помісних
церков:здоров’я, сім’я, помазання та
плоди в служінні.
3. За пробудження
та оновлення церкви в молитві та особистих відносинах з Господом.
4. За
євангелізаційне служіння зцілення та звільнення 28.03.2010р.: - за те, щоб
прийшло дуже багато невіруючих людей; - за велике та
глибоке покаяння; - за чудеса
зцілення та звільнення.
«Услышал Господь моление мое; Господь примет молитву мою». (Псалом 6:10) У нашій церкві піст і молитва проходять таким чином:
Піст триває одну добу з 19-00 по 19-00. Під час посту рекомендується утримуватися від їжі повністю або частково (не
вживати м’ясного та солодкого (піст Даниїла)). Піст розпочинається з молитви благословення потреб, а закінчується – молитвою
подяки Під час посту потрібно прощати один одного і робити добро Головне у пості – молитва, яка проходить на початку кожної години (крім сну).
24.02.2010
На центральному служінні у неділю, 21 лютого, пастор Тетяна Кеба звернулася
до церкви з особливим закликом:
4 Царств 5:1-5 «Нееман,
военачальник царя Сирийского, был великий человек у господина своего и
уважаемый, потому что чрез него дал Господь победу Сириянам; и человек сей был
отличный воин, но прокаженный. Сирияне однажды пошли отрядами и взяли в плен из
земли Израильской маленькую девочку, и она служила жене Неемановой. И сказала
она госпоже своей: о, если бы господин мой побывал у пророка, который в
Самарии, то он снял бы с него проказу его!».
Неєман був сильною та
могутньою людиною у своєму народі, всі його поважали, але цей багатий і
шанований чоловік мав проблему, яка затьмарювала всі його надбання та блага, –
він був прокаженим. На той час проказа була смертельною хворобою, тому що ліків
від неї ще не було винайдено. Але у цій історії Бог звершив три особливих чуда.
Першим
чудом стала сама маленька дівчинка. У Біблії вона названа маленькою. Точно не
вказується, скільки їй було років, але, напевно, років біля семи, адже кому Христос
звертався до дванадцятирічної дівчинки, Він назвав її дівчиною. Ми читаємо, що
цю дитину свого часу забрали у полон, відірвавши від рідних батьків, та зробили
з неї рабиню дружини Неємана. Чудо було в тому, що маленька дівчинка не
обізлилася на тих людей, які зробили їй зло, а навпаки бажала їм добра і була
готова допомогти, розповівши про можливість зцілення для її хворого господаря.
Вона принесла добру новину людині, що знаходилася у біді, розказала йому про
свою віру, засвідчила про Бога, Який відповідає на потреби.
Друге
чудо в тому, що могутній Неєман прийняв свідоцтво від маленької дитини,
сприйняв його серйозно та повірив словам дівчинки. Неєман був воєначальником, а
не якимсь сентиментальним чолов’ягою, але, не дивлячись на це, він прислухався
до її слів, бо, напевно, вони звучали досить переконливо. Його наміри були й
справді серйозними. Це видно з того, що у подорож до Ізраїлю у подарунок він взяв
із собою триста кілограм срібла та шістдесят два кілограма золота. З такими вагомими
подарунками він вирушив у дорогу до тієї людини, що допоможе йому зцілитися.
Дівчинка справді переконала дорослого дядю, адже ані сила, ані багатство не
могли принести йому зцілення. Він заплатив би будь-які гроші, аби тільки знову
стати здоровим. Саме тому Неєман прийняв свідоцтво дитини і серйозно поставився
до її слів.
Коли
Неєман прибув до Ізраїлю, пророк Єлисей повелів йому піти до річки Йордану та
сім разів зануритися у її води. Неєман дуже сильно хотів зцілення. Настільки
сильно, що послухався і дівчинку, і пророка. Він не полінувався та не
погордував йти до річки і слухняно виконувати рекомендації пророка – його
бажання було сильнішим за гордість та упередження. Згідно своєї віри Неєман
отримав повне зцілення. Після того, як він сьомий раз винирнув із води, його
шкіра була наче шкіра немовляти. Ось вам і третє чудо – людина отримала
зцілення від невиліковної хвороби!
Але
давайте повернемо туди, з чого все почалося. А почалося все з того, що дівчинка
не промовчала. Дівчинка знала Бога, вона вірила, що Бог може зціляти, і донесла
цю віру до Неємана. І її слова були настільки переконливими та не піддавалися
сумніву, що можновладець, багатий і впливовий чоловік прийняв їх та керувався
ними. Навіть маленька дівчинка може вплинути на те, щоб доросла людина
навернулася до Бога, отримала своє чудо, побачила Божу силу та повірила у
Господа. Адже коли Неєман отримав зцілення, він сповідав свою віру словами:
«Немає іншого такого Бога! З цього дня я буду поклонятися тільки Йому!» Все це
стало можливим завдяки свідоцтву маленької дівчинки, яка не була великим
євангелістом, не мала спеціальної освіти і досвіду. Вона була звичайною
дитиною, але у цієї дитини була віра в Бога, якою вона залюбки поділилася з
іншими.
Часто
християни не мають сміливості для того, щоб дати людям те, що вони самі отримали
від Бога. Люди навколо вмирають від гріхів та хвороб, а ми мовчимо, хвилюючись,
як будемо виглядати під час свідоцтва, чи правильно нас зрозуміють, чи зможе Бог
зцілити саме цю хворобу, чи не засміють нас люди, дізнавшись про те, що ми
віруючі.
Для
того, щоб у житті людини, що втратила надію, відбулося чудо, потрібно, аби
хтось приніс їй Добру Новину про вихід, спасіння, зцілення, звільнення, втіху і
силу в Господі. Тож давайте ми, християни, надихнемося прикладом цієї маленької
дівчинки і почнемо проявляти свою віру, розповідаючи про Христа тим, кому
необхідна Його любов. Давайте ділитися своєю вірою, а не ховати її від людей! І
якщо наше серце щиро захоче слідувати повелінню Христа і нести Євангеліє аж до
краю землі, ми можемо бути впевнені, що Сам Господь піде попереду нас,
звершуючи Свої чудеса та знамення! Дух Святий наповнить наші вуста і дасть нам
впевненість та сміливість проголошувати, що наш Бог вчора, сьогодні і завтра
живий та дієвий!
23.02.2010
У неділю, 21 лютого, центральне служіння церкви «Спасіння» відвідав
шанований гість, старший пастор церкви «Заповіт Ісуса Христа» (м. Житомир)
Олександр Дехтяренко. Пастор Олександр приїхав разом із дружиною, сином та
своїм помічником.
У цей день служіння відзначилося особливо радісним та живим співом Господу.
У прославленні група на чолі із пастором Ганною Поночевною закликала церкву
щиро радіти тому, що Ісус є наш Господь. «Все звершив Він, нам дав перемогу!
Диявол переможений! Алілуя!» - раділа церква.
Під час оголошень пастор Микола Савчук розповів про важливість водного
хрещення у житті християнина. Він порівняв життя до хрещення із полоном, вибратися
з якого можна тільки зробивши останній крок до свободи – водне хрещення. Пастор
Микола звернувся до тих, хто ще не вступив у заповіт з Богом, та запропонував
їм зробити це 7 березня, саме в цей день планується проведення наступного
водного хрещення у церкві «Спасіння».
Об’яву про наступне євангелізаційне служіння, яке пройде 1 березня, зробила
пастор Тетяна Кеба. Вона коротко розповіла програму служіння і про гостей, на
яких ми чекаємо, а також на прикладі історії зі Старого Заповіту (2 Книга
Царів, 4 розділ) пояснила наскільки християнам важливо бути благовісниками.
Пастор
Тетяна запросила вийти до сцени тих, хто хоче протягом наступного тижня піти до
людей, які потребують спасіння, звільнення і зцілення, та запрошувати їх на
євангелізаційне служіння. Євангелістам роздали спеціальні запрошення. Цього
разу до сцени вийшло особливо багато людей, тому молитва благословення церкви
за них була ще більш ревною. «Давайте ми поділимося з людьми тією вірою, яка є
у нас з вами!» - закликала пастор Тетяна.
Після поклоніння церкві служив словом пастор Олександр Дехтяренко. Його
проповідь перекликалася з сімейною темою, яка визначена основною у церкві
«Спасіння» у цьому місяці.
Скорочений зміст цієї проповіді ви можете перечитати нижче:
Якось Господь показав мені доволі
страшне видіння. Я побачив, як одному чоловікові сиділо біля тридцяти
різноманітних бісів, які заставляли його робити те, чого цей чоловік робити не
хотів. Це видіння мене дуже зацікавило, але я не зовсім зрозумів, для чого воно
було мені показане. На той час, щоразу йдучи до церкви на зібрання, я проходив
повз двори, де стояли смітники. Я помітив, що на цих смітниках багато бездомних
людей, простіше кажучи бомжів. Але цікаво, що майже всі вони були чоловіками.
На десять бомжів чоловіків зустріти одну таку ж жінку – це велика рідкість.
Такі спостереження та видіння привели мене до роздумів на тему чоловіків. Я
звернув увагу на те, що скрізь у церквах завжди менше чоловіків, ніж жінок; що
чоловіки набагато важче каються, ніж жінки; що на чоловіках наче стоїть якесь
клеймо нещасть і занепаду. Бог дав мені деякі відкриття на цю тему, якими я
хочу з вами сьогодні поділитися.
Ще під час створення Бог дав
чоловіку особливу роль голови. До появи Єви Адам займався охороною та обробкою
саду і дав імена всім тваринам. Після того, як Бог створив Єву, чоловік мудро
назвав її помічницею, адже розумів, що йому буде потрібна підтримка під час
виконання тієї важливої місії, яка була покладена на нього Творцем – місії бути
чоловіком. Диявол знав, що в Адама (а не в Єви) є дана Богом влада бути
охоронцем та головою, тому він пішов в обхід його авторитету і звернувся до
жінки. Після гріхопадіння Бог шукав Адама і мав діло з ним, а не з Євою. У
посланні до Римлян написано, що гріх увійшов в світ через одну людину, а не через
двох.. Влада, і позиція лідера була у чоловіка, а не у жінки, тому він ніс
відповідальність за те, що сталося. Але не дивлячись на те, що завдяки гріху
чоловік багато чого втратив, Бог продовжував з ним співпрацювати. Першим
музикантом, ковалем, будівельником, мером був чоловік. Розглядаючи Біблію,
можна зробити висновок, що це антифеміністична книга. Скрізь одні чоловіки,
куди ж подівалися жінки? З чоловіками Бог розмовляє, їм дає доручення, вони
стають пророками, патріархами, царями. Протягом усіх книг Біблії тільки
декілька разів зустрічаються жінки, з якими Бог мав справи, та поруч з ними все
одно були чоловіки.
Новий Заповіт починається
вже трохи по-іншому: мати Ісуса Христа – жінка. Так, вона народила, але якщо
уважно читати перші розділи, то Бог чомусь не розмовляє з Марією, а звертається
до Йосипа. Бог дає йому доручення що і як робити, куди йти і т.п. Йосипу Бог
розповів про те, що Ірод буде намагатися вбити Немовля, дав йому вказівки куди
і як на довго тікати. Після смерті Ірода Бог знову розмовляє з Йосипом. Чому
так? А я уявляю собі, що було б, якби Бог вів перемовини з Марією, і вона б
дізналася про те, що її дитя хочуть вбити! Певно, в неї сталася б істерика. В
такому стані вона могла б не почути всі інші Божі доручення, крім тієї першої новини,
і вони б замість Єгипту зайшли в якесь інше місто. Звичайно, це мої припущення.
Далі ми бачимо, що Христа
благословив Симеон – чоловік. Учнями Ісус вибрав Собі також чоловіків, хоч
поруч із ними були жінки, але вони не входили до числа дванадцяти. Всі книги канонічної Біблії написані чоловіками, всі пробудження протягом
історії людства починалися з чоловіків. Де ж жінки?
Я не антифеміністичний
проповідник, хоча я й проти фемінізму. Це партія, яка дозволяє робити велике
зло і гріх. Я проти цього, адже я вірю, що існує Божий порядок побудови сім'ї
та відносин між чоловіком і жінкою. Кожен займає свою позицію, ніхто не є
кращим чи гіршим. Всі мають бути на тій позиції, яку визначив Бог. Тоді всім
буде добре. Ісус Христос зробив усіх нас рівними перед Богом у наших правах,
але тим не менше ми залишаємося різними.
Про що це все нам говорить?
Бог не закінчив Свою роботу з чоловіками. Він чомусь по сьогоднішній день виділяє
їх у Своєму серці якось по-особливому.
Я помітив, що чоловіки
слабші за жінок. Вони більше схильні до депресій, втрати ентузіазму та апатії.
Соціальні та економічні зміни у дев’яностих роках минулого століття призвели до
того, що багато чоловіків опустили руки та перетворилися на алкоголіків або напівбомжів.
З жінками все не так. Що б не сталося, вона нафарбує губи, приведе себе у
порядок і побіжить з торбами в черзі стояти. У неї діти, їй немає часу на
депресію! Чоловік думає, якщо він втратив роботу, здоров'я, можливість
забезпечувати, значить він більше не мужик! Таке враження, що втративши роботу,
він втрачає статус чоловіка.
Подібне ставлення до чоловіків нам нав’язували
протягом багатьох років. Диявол нав’язав людям свої стереотипи понять чоловіка
та жінки. Чоловік – це той, хто приносить гроші, мужній, здоровий, сильний, нічого
не боїться. Жінка – красива домохазяйка, яка повинна чоловіку приносити все на
тарілочці і т.п. Якщо щось не співпадає, значить це не справжній чоловік або
жінка. Але у Біблії ми можемо прочитати про Божий погляд на ці речі. Особисто я
вірю, що немає чоловічої або жіночої роботи. Чоловік так само може мити посуд і
готувати їжу, щоб допомогти своїй дружині. Вона теж працює і виснажується! Якщо
ви любите свою дружину, хочете, щоб вона довго жила та була здоровою, бережіть
свою дружину і допомагайте їй!
1 Коринфянам 11:3 «Хочу также, чтобы вы знали, что всякому мужу глава
Христос, жене глава - муж, а Христу глава - Бог».
Всім чоловікам подобається
це місце Писання. Але скажіть, яка користь була б з Христа, якби Бог не був
Йому головою? Він і Христом став тільки з тієї причини, що Бог Отець помазав
Його, дав Йому владу, благословив Його. Він нічого не робив, поки не бачив
Отця, що творить. Христос може бути головою для чоловіка тільки при одній
умові: якщо Бог Отець буде Йому головою. З цього виходить, що для того, щоб
чоловіку бути головою жінки, має бути виконана умова головування Христа у його
житті. Чому чоловіка часто не визнають головою? Бо над ним немає Христа.
Чоловіки використовують фізичну силу та різноманітні маніпуляції для того, щоб
утримати головуючі позиції, тому й виник феміністичний рух. З тих пір 8 березня
вважається жіночим днем. Я не маю нічого проти того, щоб у цей день жінкам
дарували подарунки. Чоловіки, робіть це хоча б у цей день, але краще не
забувайте про жінок щодня. Даруйте їм квіти та подарунки просто за те, що вони
жінки! Не чекайте 8 березня, адже цей день насправді є датою започаткування
фемінізму. Чому він виник? А тому що багато чоловіків користувалися своєю
владою не будучи справжніми головами. На той час віра в Бога була відкинута,
матеріалістичні погляди заполонили серця людей, і чоловік перестав нести
духовну відповідальність за сім'ю. Тому жінки, дивлячись на все це, вирішили
взяти справу у свої руки. Вони просто не могли бути байдужими.
Що ж таке справжнє
головування? Біблійний принцип: «Хто хоче бути головою, нехай буде слугою для
всіх». Якщо ти голова, ти маєш розуміти, що ти не просто хазяїн, ти захисник;
ти той, хто забезпечує і годує; той, хто несе відповідальність.
Є три найважливіші функції чоловіка:
1. Священик – це людина, яка
у молитві представляє свою сім'ю перед Богом.
2. Пророк – той, хто чує
голос Божий, і передає Божі повеління своїй сім'ї, той, хто тримає Божий
порядок у домі.
3. Цар – той, хто створює
структуру життєдіяльності сім'ї. Цар у домі не той, хто сидить на дивані і
усіма керує, а той, хто забезпечує виконання усіх процесів: турбується про
матеріальний достаток, захищає, допомагає, спрямовує.
Ці функції повинні йти
тільки у зазначеному порядку. Але сьогодні все змінилося і чоловіки часто
вважають себе тільки царями у своїх сім’ях, забуваючи про дві перші функції. В
такому випадку, якщо чоловік втрачає можливість забезпечувати, залишається без
роботи або без здоров'я, він відчуває себе повним банкротом. Тепер він ніхто!
Він втрачає свою царську владу, впадає у депресію і шукає виходу у різних
гріхах та залежностях. Деякі просто стають бомжами або закінчують життя
самогубством. Зрозумійте, чоловік не може вирішити «царські» проблеми, якщо він
не священик і не пророк у своїй сім'ї.
Якщо чоловік тільки
називається християнином, а сам не має тісних відносин із Богом, він довго не
протримається, тому що періодично у його домі будуть відбуватися «повстання».
Його владу будуть випробовувати жінка і діти. Багато чоловіків у такому випадку
повертаються до силових методів, фізично або матеріально маніпулюючи своїми
домашніми.
Коли у моїй сім'ї виникали
конфлікти, я часто молився Богу і питав: «Боже, чому все так трапляється?» І
жодного разу Бог не сказав мені, що моя дружина в чомусь винна. «Погода у домі»
залежить від чоловіка! Чоловіки, якщо ви будете носити свою дружину на руках (і
духовно, і фізично), їй нікуди буде подітися. Вона буде слухняною. Візьміть її
на свої духовні руки і несіть туди, куди вам треба. Будь-яка жінка, навіть з
самим сильним характером, потребує захисту, підтримки і любові свого чоловіка. Не
жорсткість і твердість, а любов і турбота розтопить навіть льодяне серце. Якщо
ви виберете авторитарність і жорсткість, а характер у вашої дружини виявиться
слабшим за ваш, ви звичайно ж отримаєте «мир» у сім'ї, але це буде
недобровільний мир, не той мир, про який говорить Біблія.
Чоловік все одно буде десь
лідером. Якщо він не зможе стати ним у себе вдома, то буде лідером у гаражі або
у хліві (в залежності від роду занять і т.п.) Він почне проводити там весь
вільний час, буде купляти своїй машині парфуми, шампуні, «взуття» міняти
частіше, ніж дружині. Там він господар! Він знає, куди цю машину спрямовувати,
а вона буде мовчки за ним слідувати. Чоловік завжди буде шукати лідерства!
Історія нам це яскраво ілюструє. Чоловіки без Бога стали лідерами у бандитських
угрупуваннях, у насильстві, у агресії. Я не пам’ятаю жодної жінки-маніяка, а
чоловіки у цьому досягли неабияких успіхів! Це чоловіки заснували секти та
лжерелігії, чоловіки розпочинають війни та стають тиранами.
Я говорю це для того, що ви, чоловіки, перш за
все почали молитися і будувати свої відносини із Богом Отцем, а жінки в свою
чергу повинні розуміти все це і допомагати чоловікам справитися із цією
задачею.
Біблія говорить, що
ідолопоклонник приносить у свою сім'ю прокляття до чотирьох родів. Що це
значить? Чоловік, який служить чому завгодно, крім Христа, приносить прокляття
для своїх дітей і нащадків. Звичайно, дітей може виховати дружина, але якщо
чоловік не виконує роль священика і пророка, він тим самим проклинає свою
родину.
Я сам інвалід другої групи.
Нещодавно зі мною трапилася прикра ситуація, яка призвела до того, що я втратив
можливість рухатися та говорити. Якраз перед своєю хворобою я проповідував на
тему: «Двадцять п’ять причин чому я щаслива людина». Та коли я захворів, то
сильно переживав, що ж мені тепер робити, як жити, як служити людям. Раніше я
молився за хворих, і вони зцілялися, але тепер я сам потребую допомоги, бо не
можу навіть доглянути за собою. Але Бог сказав мені, що саме таким я Йому
потрібен, бо в моїй немочі буде звершуватися Його сила. І перша моя проповідь,
яку я говорив вже будучи хворим, була знову на тему «Двадцять п’ять причин чому
я щаслива людина!» Мене винесли на сцену, посадили на стілець, одягнули на мене
спеціальний мікрофон, тому що звичайного я не міг втримати у руці, і я говорив
про те, що я щасливий! Чому? Ти ж хворий, не можеш нормально говорити і ходити!
Але я говорив, що моє щастя не залежить від моїх фізичних можливостей. Важливо,
щоб ваш дух був близький із Богом. Спасіння не залежить від здоров'я тіла! Ніщо
не може забрати у мене мою любов до Бога і Його любов до мене, мою молитву, моє
спілкування з Ним.
Ти можеш бути сильним духовно
незалежно від твоєї фізичної сили або матеріального положення. Прийшов час не
ховатися по закуткам, аби уникнути своєї позиції голови, сьогодні час стати
справжнім лідером! Чоловіки, ви лідери від Бога. Чи користуєтеся ви цим, чи
стоїте у цій позиції незалежно від обставин? Якщо ти Боже дитя, ти маєш право і
владу бути священиком, пророком і царем у своєму домі!
Пастор Олександр закінчив свою проповідь закликом до покаяння. Він запросив
вийти до сцени тих чоловіків і жінок, які відчувають потребу в спасінні та
відновленні свого духовного статусу в Господі. Пастор особисто познайомився з
кожним, хто вийшов наперед, і помолився з ними молитвою покаяння.
Після цього пастор Тетяна Кеба запросила церкву звершити молитву за
благословення пастора Олександра, його здоров'я, сім'ю та церкву. Вона
подякувала шанованому гостю за візит та особливе слово від Господа.
19.02.2010
Церква «Спасіння» постійно перебуває у пості та молитві за свої поточні
потреби та за найгостріші проблеми нашого суспільства. Безперервність у цьому
забезпечує спеціальний графік, у якому кожна домашня церква щомісяця має свій
черговий визначений день для посту та молитви. Всі дні місяця розподілені між
домашніми церквами, тому щодня обов’язково хтось із членів церкви «Спасіння»
перебуває у пості та молитві, і цей канал живого спілкування з Богом ніколи не
закривається!
Дітки церкви також не захотіли залишатися поза цим духовним процесом.
Половина дітей, які відвідують дитячий клуб (служіння для дітей, які проходять
щосуботи у храмі церкви), мають віруючих батьків, тому у них є можливість спостерігати
за тим, як постяться і моляться дорослі. Але для того, щоб пояснити поняття
посту іншим дітям, на останньому занятті клубу, який якраз і співпав з днем
посту у дітей, вчителі розповіли малечі історії зі Старого Заповіту про те, як
постився ізраїльський народ по проханню цариці Естер та про молитву жителів
міста Ніневія. Саме в цих випадках Біблія говорить про те, що у найскрутніших
обставинах у пості приймали участь всі: і дорослі, і малі. Також діти дізналися
про те, що Ісус почав творити Свої перші чудеса саме після посту, і що Біблія
закликає нас робити добрі справи тоді, коли ми постимо.
Так як піст – це жертва, дітям пояснили, що поститися – значить відмовитися
від того, що тобі більше всього подобається на користь молитві. Діти самі визначилися
з тим, що для них «найдорожче», і вирішили, що це солодощі, комп’ютерта телевізор. Тому
вони добровільно відмовилися у цей день від перегляду улюблених мультфільмів,
гри на комп’ютері та цукерок і всі разом таким чином по-дитячому приєдналися до
загальноцерковного посту. Батьки, яких вчителі заздалегідь попередили, також підтримали
цей дитячий духовний порив.
Але діти є діти, тому не обійшлося і без кумедних випадків. Один з
хлопчиків в день посту зателефонував своєму дитячому служителю і запитав: «До
мене прийшов друг, чи можна хоча б йому пограти у комп’ютерні ігри?»
Під час посту діти молилися за ті потреби, які зазначені у молитовних
списках цього місяця. Це дало їм змогу відчути себе частиною живого організму
Церкви Христової і зрозуміти всю важливість своєї участі у її житті!
18.02.2010
У неділю, 21 лютого, церкву «Спасіння» відвідає шанований гість, старший
пастор церкви «Заповіт Ісуса Христа» (м. Житомир) Олександр Дехтяренко.
Це буде дружній візит у відповідь на запрошення церкви «Спасіння».
Нагадаємо, що не так давно наш старший пастор Пилип Савочка разом із
командою служителів відвідував церкву «Заповіт Ісуса Христа», де служив словом
на святі Біблії, що було організоване Українським Біблійним Товариством.
Особливістю пастора Олександра Дехтяренко є приклад його ревного та
відданого посвячення, адже не дивлячись на скрутні обставини пов’язані зі
станом здоров'я, які багатьох змусили б скласти руки і відмовитися від
пасторства, брат Олександр залишився вірним Господу у своєму служінні людям.
Свідоцтво та слово цього мужа Божого Ви зможете почути на центральному
служінні, у неділю, 21 лютого, о 10:00 або о 13:00.
Чекаємо на Вас!
17.02.2010
У суботу, 13 лютого, у церкві «Спасіння» відбулося святкове молодіжне
служіння. Так як це було у переддень до свята св. Валентина, коли всі навколо
перебувають у стані романтичного піднесення, логічно, що це служіння тематично
пройшло у руслі любові, закоханості та романтики.
Прославлення та поклоніння вела молодіжна група на чолі із лідером Яною
Сущук. У програмі виступили групи «Хто ти є?», «Jesusinside», «Com.Pro.Miss», а
також окремі сольні вокалісти та репери. Звучали пісні не тільки на духовні, але
й просто на душевні теми дружби, любові та відданості.
Під час поклоніння лунала пісня, що особливо полюбилася зараз молоді
церкви. «Завжди чекаєш мене, Господь, бачиш мене! Чи зможу жити без тебе я?
Прийми мене!» - співали з благоговінням молоді люди, поклоняючись Ісусу Христу.
Слово до юного покоління говорив пастор Микола Савчук. Його проповідь під
цікавою назвою «Як вийти заміж за принца або Чи всі жаби – царівни?» була
довгоочікуваною, бо заздалегідь анонсувалася для молоді. У ній мова йшла про стосунки
героїв Старого Заповіту Ісака та Ревеки. На прикладі історії їхнього кохання та
шлюбу пастор Микола змалював молодим людям приблизну модель процесу пошуку та
вибору своєї «другої половинки». Так як Ісак був справжнім принцом (сином
Авраама, який у ті часи мав царський рівень положення), то Ревеці
пощастило-таки вийти заміж за реального принца! Але в ході проповіді
розглядалося як саме царі шукають наречених для своїх синів. Адже дружиною
Ісака могла бути тільки дівчина з його роду, благочестива та чиста. Авраам
настільки серйозно підходив до цього питання, що навіть просив ангелів Божих
йти попереду слуги та супроводжувати всю цю подію від початку до кінця.
Пастор Микола пояснював, що побудування сім'ї – це настільки важливий
процес, що Бог готовий навіть послати Своїх ангелів, аби тільки ніхто «не
вляпався», а зробив правильний вибір на все життя.
Окремо розглядалися якості кожного з персонажів історії, і всі дійшли
висновку, що коли дівчина буде такою, як Ревека, її обов’язково знайде таких
хлопець, як Ісак. І навпаки – молодий чоловік, що має погляди і характер Ісака,
ніколи не переплутає справжню «царівну» з царівною-жабою.
Наостанок пастор Микола наголосив, що історію про Ісака та Ревеку (24
розділ книги Буття) у церкві «Спасіння» завжди читають на сватах. Тому
проповідь закінчилася молитвою про те, щоб кожен із присутніх у храмі молодих
людей обов’язково почув цю історію як мінімум ще один раз у житті, але вже саме
на свою адресу! Святкова молодіжка закінчилася чаєм та спілкуванням у дружній і веселій атмосфері!
16.02.2010
У неділю, 14 лютого, відбулося центральне служіння
церкви «Спасіння», яке розпочалося із надихаючих слів пастора Валерія Саранюка:
«Сьогодні ми прийшли на це місце, щоб своїми вустами прославити Ісуса Христа,
визнати Його своїм Спасителем. Це сповнює наше серце вірою і зрощує
праведність! Бо Господь багатий для всіх, хто Його призиває!»
Після по-особливому жвавого прославлення та
оголошень пастор церкви Тетяна Кеба запросила на сцену найдорожчу для церкви
«Спасіння» людину – старшого пастора Пилипа Михайловича Савочку. 15 лютого йому
виповнюється 49 років, тому всі стоячи аплодували весь час, поки пастор
піднімався сходами на сцену. Там сестра Тетяна від лиця усієї церкви «Спасіння»
привітала пастора Пилипа, а пастор Юрій Бабинець вручив букет чудових квітів.
«Дякуємо Вам за те, що Ви є, і за те, що Ви саме
такий, який Ви є!» - сказала сестра Тетяна. – «Дякуємо, що Ви постійно
допомагаєте нам зростати в Господі та вдосконалюватися! Дякуємо за те, що Ви
знаєте коли, кому і як потрібно допомогти або послужити. Ми беремо з Вас
приклад! Ваше життя – це Ваша найбільша і найсильніша проповідь для нас!»
У молитві благословення вся церква дякувала Богу
за такого чудового пастора, за його батьківське серце і вірність Господу та
людям, яким він служить. Церква просила у Бога для старшого пастора міцного
здоров'я, довгих років життя, захисту і покровительства Господнього для нього та
для його сім'ї. «Нехай служіння нашого пастора шириться далеко за кордони нашої
країни, і нехай він виховає ще багато-багато нових служителів для Царства
Божого!» - молилася пастор Тетяна.
Під
час поклоніння старший пастор попросив пасторів церкви покласти свої руки на
записки із молитовними потребами, що знаходилися у спеціальному кошику.
«Посеред нас є Господь Ісус, тож давайте проголосимо Його силу та владу над
потребами і хворобами!» - сказав пастор Пилип. У заступницькій молитві всі
пастори разом із церквою просили у Бога вирішення людських проблем.
Ще одна молитва церкви була звершена за остаточний
результат виборів президента України. «Серце царя в Господній руці, так
говорить нам Біблія!» - проголосив пастор Пилип. – «Тому ми будемо молитися за
те, щоб людина, яка стане Президентом нашої держави, принесла цій країні і
людям, що у ній живуть, мир, добробут і злагоду!»
Після проповіді під назвою «Благословення і
прокляття» (текст якої ви незабаром зможете прочитати у розділі «Проповіді»),
пастор Пилип звершив декілька особливих молитов. Перша з низ звучала за всіх
людей, які займаються бізнесом. Церква молилася за те, щоб бізнесменів ставало
більше, адже чим більше буде роботодавців, тим менше буде шахраїв і бандитів.
«Багатство, що чесно зароблене, є благословенням!» - сказав пастор Пилип.
У другій молитві всі просили у Бога благословення
для служителів церкви. «Нехай у наших служителів буде ще більше помазання, сили
Божої та ревності. Нехай ніякі спокуси не здолають їх, а Божі чудеса
проявляються через них все більше і більше!» - просив старший пастор у
молитві.
Далі звучала молитва за дітей та молодь. У Біблії
є багато доказів тому, що помазання часто приходить у ранній молодості, тому
церква молилася, щоб у нашої молоді та дітей з’явилася особлива ревність по
Духу Святому та по служінню Господу. «Сьогодні, у вік розпусти та беззаконня,
яке скрізь оточує наших дітей, я хочу впевнити вас, батьки, що благословення
сильніше будь-якої нечистоти!» - заявив пастор Пилип.
Знаковою молитвою у цей день, 14 лютого, стала
молитва чоловіків за своїх жінок. «Благословляйте свою дружину, як самого
себе!» - побажав пастор чоловікам. – «Нехай наші жінки будуть для нас
найкрасивішими, найдобрішими і найблагословеннішими!» - молилися чоловіки
церкви «Спасіння». Також батьки помолилися за своїх дітей. «Ваше
слово благословення сильніше будь-яких заяв прокляття цього світу!» - звернувся
до батьків пастор Пилип. «Можливо, на ваших дітей мають вплив друзі, Інтернет,
кіно, суспільна думка і т.п., але пам'ятайте, що слово, сказане вами у храмі
Божому, матиме більше ваги. Не ваше виховання чи приклад, не моральність чи
освіта, яку ви їм дасте, а сила слова благословення!» Церква у молитві
руйнувала вплив прокляття на дітей, а також проголошувала, що наші діти
матимуть набагато більше ревності до служіння, помазання та успіху, ніж маємо ми.
Закінчилося служіння покаянням людей, які прийняли
рішення відновити свої відносини з Богом-Отцем.
15.02.2010
15 лютого святкує свою 49 річницю єпископ, старший пастор церкви «Спасіння»
Пилип Михайлович Савочка. Усі церкви «Спасіння» так висловлюють йому свої
привітання та побажання:
Шановний Пилипе Михайловичу!
Дякуємо Вам за те, що Ви у нас є! Більшість з нас духовно народилися через
Ваше служіння Богу.
Для Вас церква – це не сходинка, з допомогою якої Ви хочете піднятися на
рівень вище. Церква – це справа всього Вашого життя!
Ми благословенні Вашими проповідями та вченням, але найбільша Ваша
проповідь – це Ваше життя. Дякуємо, що в усьому можемо брати з Вас приклад.
Ми щиро бажаємо Вам міцного здоров’я і довголіття. Нехай весь Ваш рід, всі
нащадки будуть так само вірно служити Христу, як і Ви. Нехай особливий Божий
захист і покровительство Боже будуть над Вами у всі дні Вашого життя!
З повагою та любов’ю, сім’я «Спасіння».
12.02.2010
Днями пастор прославлення Ганна Поночевна проводила черговий курс навчання
для левитів по книзі старшого пастора церкви Пилипа Савочки «Наставництво ІІІ-а».
Таке обов’язкове навчання для левитів, які щойно стали на служіння, центральна
церква «Спасіння» проводить раз на рік.
Зазвичай цей курс триває декілька субот, протягом яких детально проходяться
уроки по книзі, виконуються практичні роботи та здаються екзамени по пройденому
матеріалу. Цього року навчання пройшло у експрес-метод, адже філіалів та
помісних церков «Спасіння» з кожним роком стає дедалі більше, а географія
їхнього розташування займає все більшу територію України. Тому для зручності було
прийняте рішення провести навчання за один день. Цього разу семінар відвідало
майже п’ятдесят левитів із різних помісних церков «Спасіння».
2Фессалоникийцам 1:11-12 « Для сего и молимся всегда за вас, чтобы Бог
наш соделал вас достойными звания и совершил всякое благоволение благости и
дело веры в силе, да прославится имя Господа нашего Иисуса Христа в вас, и вы в
Нем, по благодати Бога нашего и Господа Иисуса Христа».
1 Тимофею 1:5 «Цель же
увещания есть любовь от чистого сердца и доброй совести и нелицемерной веры».
На таких місцях Писання основувалось проведення цього семінару, де розглядалися
наступні питання: «Для чого потрібне прославлення та поклоніння у церкві?», «Чи
необхідна професійна підготовка до прославлення, чи вистачатиме тільки
духовної?», «Як відчувати Божу реакцію на твоє служіння?», «Як взаємодіяти з
пастором і бути помічником, а не перешкодою?» і т.п.
Курс був поділений на дві частини. У першій частині мова пішла про загальне
поняття прославлення, історії і теорії музики, а під час другої частини більше
розглядалося питання якими мають бути левіти, хто вони є і до чого покликані. Основне
місце у процесі навчання, звичайно ж,займала тема особистих відносин із Богом.
Основуючись на тому баченні для церкви «Спасіння», яке старший пастор Пилип
Савочка описує у своїй книзі «Наставництво ІІІ-а», пастор Ганна говорила також
про те, наскільки важливо кожному левіту мати бачення для свого служіння. Специфіка
цього курсу була у тому, що на навчання зібралися левіти із церков «Спасіння»,
які зараз знаходяться на різних етапах розвитку левитського служіння. Тому під
час курсу звучали молитви про те, щоб Бог давав бачення для кожної помісної
церкви окремо, адже коли є бачення, з’являються і цілі, яких необхідно
досягати. Хтось мав необхідність у тому, щоб «підтягнутися» професійно, хтось –
духовно, хтось суто організаційно, і всі протягом семінару знайшли для себе
відповіді та шляхи розвитку для служіння.
Під час перерви на обід левіти мали змогу ближче познайомитися та
поспілкуватися один з одним.
У майбутньому плануються проведення особливих зустрічей для левитів церкви
«Спасіння» у формі семінарів та вечорів
поклоніння.
11.02.2010
Продовжують виходити у телеефірі програми церкви «Спасіння» «Час
відповідей», у яких єпископ, доктор теології Пилип Михайлович Савочка дає
відповіді на найболючіші питання, що хвилюють людей сьогодні.
Програми, які вже побачили світ, можне тепер переглянути на DVD, другий випуск якого нещодавно з’явився у
магазині церкви «Спасіння». Цей випуск містить чотири програми, що називаються
«Для чого потрібно молитися?», «Чи існує загробне життя?», «Як побудувати
щасливе життя?», «Для чого потрібно жертвувати?»
Нагадаємо, що програми «Час відповідей» виходять у ефірі телеканалу «Київ»
щосуботи о 22:40. Під час ефіру можна зателефонувати за номером 228 32 52 і
задати свої запитання єпископу Пилипу Михайловичу Савочці, які будуть
використані у наступних програмах.
Приємного Вам перегляду!
10.02.2010
У суботу, 13 лютого, о 18:00 відбудеться особливе молодіжне служіння, на
якому збереться молодь з усіх помісних церков «Спасіння».
Служіння обіцяє бути яскравим та незвичайним, адже основною темою на ньому
стане любов, дружба та відносини – питання, що особливо актуальні у переддень
14 лютого.
У програмі служіння планується виступ молодіжних груп церкви «Спасіння» «Jesusinside», «Хто ти є?»
та колективу починаючих реперів.
Проповідувати буде пастор церкви Микола Савчук. Тема його проповіді скоріше
за все «зачепить за живе» усіх молодих людей, адже матиме назву «Як вийти заміж
за принца?» або «Чи всі жаби – царівни?». Після проповіді молодь зможе задати
пастору запитання, які найбільше цікавлять або хвилюють.
Після служіння відбудеться загальне спілкування за чаєм та солодощами.
Приходь сам, та приведи свого друга!
09.02.2010
У неділю, 7 лютого, на центральному служінні церкви старший пастор Пилип
Михайлович Савочка під час поклоніння зробив об’яву про те, що помісна церква
«Спасіння» у с. Софіївська Борщагівка (пастор Галина Скоромна) стає повноцінним
філіалом з переходом на самостійне проведення недільного служіння.
До цього часу велика кількість помісних церков «Спасіння» у Києві та
області функціонують у режимі проведення зібрань тільки протягом тижня, у
неділю ж вони відвідують служіння центральної церкви у м. Вишневе. Та з часом
планується їхній перехід на самостійне служіння філіалу церкви «Спасіння» із
власними недільними зібраннями.
Під час оголошення цієї події
старший пастор викликав на сцену пастора Галину та її команду служителів. «Я
одночасно і заздрю вам, і співчуваю!» - сказав пастор Пилип. – «Адже початок –
це завжди і дуже важко, і дуже чудово!»
Пастор Пилип запросив на сцену пасторів церкви. Уся церква та служителі відпустили
з миром, благословили та помолилися за початок життя нового філіалу «Спасіння».
На момент старту церква «Спасіння» у с. Софіївська Борщагівка налічує 69
чоловік.
09.02.2010
У неділю, 7 лютого, на центральному служінні церкви під час проповіді під
назвою «Вовки» старший пастор церкви «Спасіння» Пилип Михайлович Савочка зробив
особливе оголошення прошахрайство під виглядом
компанії «Економна авоська» та закликав усіх бути обережними і не приймати
участь у діяльності цієї фірми. Пастор Пилип повідомив, що організатор цієї
компанії Сергій Проценко був вилучений із церкви за аферизм та обдурювання
людей.
Пилип Михайлович нагадав,що у
церкві «Спасіння» заборонено використання церковної структури для сітьового
маркетингу. «У сітьовому маркетингу незалежно від того, потрібна людині якась
річ чи ні, тобі все одно намагаються її продати, щоб отримати від цього власний
процент. Це не по-християнськи. Це нажива на своєму братові і своїй сестрі», –
підкреслив пастор. - «Церква – це наречена Ісуса Христа. Як би ви віднеслися до того, щоб хтось використовував вашу наречену для власної наживи?»
Разом з тим, Сергій Проценко створив систему сітьового маркетингу, за
допомогою якої продавав іншим власну брошуру з ідеєю створення магазинів
«Економна авоська». Ця брошура величиною у кілька сторінок коштувала 45 євро,
приблизно половину з яких отримував той, хто зумів вговорити свого ближнього
купити її, а іншу частину – організатори фірми. За короткий час таку книжечку
їм вдалося продати близько 30 тисячам людей і заробити на цьому мільйони.
Інший бік афери полягав у тому, що С. Проценко вмовляв людей, вкладати по
50 тисяч гривень у свою компанію, обіцяючи їм відсоток від прибутку магазинів
«Економна авоська», відкритих за його ідеєю. При цьому кожному з них обіцяли
від 10 до 20 тисяч гривень дивідендів щомісяця, тобто приблизно 480% на рік.
Тоді як насправді реальний дохід усього чотирьох (!) існуючих магазинів
дозволить виплатити людям не обіцяні тисячі, а копійки.
Коли служителі церкви викрили ці махінації і закликали С. Проценка
зупинитися і покаятися, він відмовився. Пастор Пилип закликав церкву розірвати
будь-які відносини з організаторами афери та припинити участь у їхніх
шахрайських фінансових схемах. «Це вовки, які хочуть з’їсти овечок. Як пастир,
я зобов’язаний попередити вас про небезпеку і захистити вас. І я буду це
робити, чого б це мені не коштувало», - підкреслив старший пастор.
05.02.2010
Наприкінці січня «Церква Христа Спасителя», що знаходиться у місті
Кременчук (Полтавська область) і входить до об’єднання церков «Спасіння»,відсвяткувала свою другу річницю. З нагоди свята
відбулося урочисте богослужіння, яке відвідав регіональний пастор церкви
«Спасіння» Сергій Сергієнко.
Служіння пройшло у святковому та радісному дусі. Особливою насиченістю та
розмаїттям відрізнявся спів, у якому приймали участь різні колективи левитів
церкви. Прославляли Господа, поклонялися та дякували Йому за свою церкву і хор,
і група прославлення, і діти, і хороводні колективи. Пісні супроводжувалися
запальними танцями із використанням яскравих кольорових прапорів.
Пастор Сергій разом із своєю дружиною Тамарою привітали пастора Олександра і
його дружину Катерину, подарували їм квіти та побажали примножувати те Боже
помазання та сімейність, які вже так сильно відчуваються у церкві сьогодні.
Спеціально до свята був підготовлений чудовий відеоролик із привітаннями
для церкви, перегляд якого відбувся на служінні.
Також на сцену запросили тих служителів, які протягом останнього року
відзначились особливими плодами у служінні Господу та людям. Пастор Олександр
та пастор Сергій вітали їх, дякували, благословляли у молитві та вручили
кожному подарунки.
Під час служіння відеозйомку проводив християнський телевізійний канал СNL,
в ефірі якого глядачі вже мали змогу побачити відеоверсію цієї святкової події.
Пастор Сергій Сергієнко у своїй проповіді під назвою «Дім пропозиції» (рос.
«предложения») провів паралель із Старим Заповітом, де обов’язковим атрибутом у
скінії мали бути показні хліби (рос. «хлебы предложения»).«Світ пропонує нам дуже багато
всього!» - розповідав пастор Сергій. – «Сьогодні особливо поширена різноманітна
реклама. Зло рекламується всіма способами, але Бог запропонував нам Ісуса
Христа як духовний Хліб, що дає людям нове життя. Церква – це духовний дім
хліба, і вона повинна пропонувати світові милосердя, віру, любов, молитви та
прощення в Ісусі Христі».
Проповідь закінчилася молитвою за духовний стан кожного християнина окремо
та за всі сім'ї «Церкви Христа Спасителя».
На заклик до покаяння, який проводив пастор Сергій, відгукнулося шість
чоловік, що стало Божим подарунком церкві на її свято.
03.02.2010
У баченні церкви «Спасіння» на 2010 рік закладена зміна методу проведення
служінь помісних церков, що проходять по будням. Відтепер і протягом наступних
трьох років на цих служіннях відбуватимуться заняття з поглибленого вивчення
Біблії. Про це на семінарі «Бачення 2010» оголосив старший пастор церкви Пилип
Михайлович Савочка.
Для покращення системи навчання будуть випущені спеціальні допоміжні
посібники, де кожен зможе конспектувати зміст уроків та виконувати домашні
завдання. Зокрема по кожній книзі Біблії будуть розглядатися такі питання:
авторство, час написання, біблійна та сучасна географії, головні події та
особистості, «золоті» вірші, прообрази, практичні висновки і т.п. Починатися
заняття будуть із домашнього завдання, а після кожного уроку буде виділений час
для запитань та відповідей.
Основна ціль даного курсу – навчити членів церкви як читати і вивчати
Біблію, а також практикувати принципи Слова Божого у своєму житті.
Пастор Пилип пообіцяв протягом цих занять передати свій багаторічний досвід
вивчення та дослідження Біблійних істин.
Нагадаємо, що служіння помісної церкви у місті Вишневе проходить
щовівторка, о 19:30.
03.02.2010
Керуючись бажанням ще більш ефективно звершувати справу благовістя та
баченням на 2010 рік, церква «Спасіння» запроваджує нову стратегію
євангелізації. Відтепер кожне останнє служіннямісяця проходитиме як євангелізаційне. До нього буде проводитись
спеціальна посилена підготовка у вигляді молитов, постів та виданні спеціальних
запрошень. За тиждень до цього євангелізаційного служіння буде проводитися
заклик до євангелістів церкви, які, отримавши благословення церкви, зможуть
протягом тижня запрошувати людей, які потребують зцілення чи звільнення.
Також буде змінено сам хід служіння. Якщо раніше більше уваги на
євангелізаційних служіннях приділялося вільній програмі, то тепер крім
прославлення та поклоніння під час служіння звучатимуть тільки свідоцтва людей,
що вже пережили Божі чудеса, проповідь Слова, безпосередньо молитви за зцілення
і звільнення та свідоцтва тих, хто протягом цих молитов отримає реальну
відповідь від Бога, відчувши зцілення або звільнення мінімум на сімдесят
відсотків.
31 січня вже пройшло перше подібне служіння, яке показало велику
ефективність подібної стратегії та її перші плоди – служіння відвідала значна
кількість людей, а показник покаяння сягнув 72 чоловік. Це своєрідний рекорд,
адже ще ніколи у церкві «Спасіння» протягом одного служіння не було такої
великої кількості людей, що покаялися.
Щоквартально планується проведення святкових євангелізаційних служінь із
запрошенням на них відомих служителів та євангелістів.
03.02.2010
Брат Микола
«Бог возз’єднав мою сім'ю!»
Без Бога моє життя було одноманітне і нецікаве. Разом із друзями я часто
випивав. Єдине, що ми робили у такому стані – це осуджували у розмовах людей,
політиків, державу, своє життя.
Моя дружина молилася за мене протягом шести років, але я не хотів навіть
слухати її. Це розділило нас як подружжя. Я часто говорив їй: «Ми з тобою
знаходимося на різних берегах, які ніколи не зійдуться!»
Але Бог поступово працював у моєму серці. Хоч, правда, коли я покаявся, то
ще боявся, що про мене скажуть люди. Сьогодні ці «люди» мене не взнають і
говорять про мене тільки добре, бо Господь звільнив мене від паління та
алкоголю. Це сталося в одну мить, і відтоді три з половиною роки я вільна людина.
Але найголовніше для мене те, що Бог возз’єднав нашу сім'ю. Ісус Христос
проклав кладочку з мого берега смерті на берег спасіння, де знаходилася моя
дружина. В дружині я перестав бачити тільки негативне, як було колись. Нарешті
я зрозумів, яка вона в мене гарна і мудра, до мене повернулося те почуття, яке
було до дружини ще у молодості, навіть набагато сильніше.
У минулому я не міг навіть два слова до купи зв’язати, а зараз з
впевненістю свідкую всім про те, що Бог подарував мені нове життя і нову любов
до моєї дружини!
Сестра Наташа
«Бог допоміг мені
звільнитися від боргу!»
Ще коли моя сім'я не знала Бога, ми взяли машину у кредит. Але сталося так,
що грошей, які видав банк, нам не вистачило на оформлення документів, і ми були
змушені позичити досить велику для нас суму у знайомих під відсотки. Моя сім'я
не має великих доходів, тому віддавати борг нам було дуже важко.
Саме у цей період ми почали ходити до церкви. Але сталося так, що нам
зателефонували кредитори і терміново вимагали віддати п’ять тисяч боргу і
тисячу гривень процентів. У розпачі я звернулася до пастора моєї домашньої
групи, який порадив мені на папері розписати всі наші борги та почати посилено
молитися про допомогу від Бога.
Я працюю вчителем. І чомусь до мене почали підходити мої колеги і постійно
просити мене про те, щоб я замінила їх на роботі. Я відпрацьовувала свій
робочий час, а потім ще багато працювала додатково. Це зовсім виснажило мене, і
я зі сльозами питала у Бога: «Невже Ти не бачиш, як мені важко, Господи?»
Прийшов час відпустки і на роботі всім нашим вчителям повідомили, що
відпускних не буде. Та я не припиняла молитися, хоч сил у мене залишилося дуже
мало. Сама не розуміючи для чого, я підійшла до каси і запитала може мені все ж
таки видадуть хоча б зарплатню. На мене чекало велике здивування – я отримала
вісім тисяч триста п’ятдесят гривень. Я спитала: «Люди добрі, за що ж так
багато?» І тільки потім збагнула, що протягом останнього часу дуже багато
працювала на замінах, тому мені й нарахували таку суму. Я доразу ж віддала всі
борги, і у нашої сім'ї ще навіть залишилися гроші на наші потреби.
Бог благословив мене додатковою роботою, а я думала, що це якесь покарання!
Тепер я розумію, що Бог навіть труднощі у нашому житті може використовувати на
користь нам! Я дякую Йому за те, що наша сім'я зараз вільна від будь-яких
боргів!
Брат Олександр
«Бог дав мені нове життя!»
Я виріс у неблагополучному районі міста Васильків. Спочатку моя сім'я жила
добре, але коли помер батько, все змінилося. Від горя мати спилася, ми із моїми
братами почали все більше часу проводити на вулиці, що, звичайно ж, мало на нас
дуже негативний вплив. Мого старшого брата посадили у в’язницю…
Я образився на свого батька за те, що він покинув нас напризволяще. Відтоді
як він помер, наш дім перетворився на притон для алкоголіків. Мати перестала
приділяти увагу нам, дітям. Все, що батько заробив і нажив, було безжально
пропите. Ми з молодшим братом просто потребували навіть куска хліба. Саме тому
мені прийшлося шукати гроші різними іноді навіть незаконними способами.
Моє серце поступово охололо і стало черствим. Я не розумів, що таке любов
та добрі почуття. Мою мати позбавили батьківських прав. Я зненавидів її і
привселюдно сказав: «Ти мені не матір! Твоє життя у стакані, від цього ти і
помреш!»
Життя йшло, я одружився, у мене з’явилися діти. Я непогано вмію грати на
гітарі, і ми з друзями створили групу, з якою почали заробляти на весіллях та у
ресторанах. Це остаточно зробило з мене алкоголіка, хоч я цього і не визнавав. Від
систематичного вживання алкоголю у великих дозах я отримав цілий «букет»
хвороб. Язва, цироз печінки, хворі нирки… Ми шукали шлях звільнення від цих
проблем, тому жінка возила мене по різним «бабкам», лікарям та екстрасенсам. На
місяць-два мені ставало легше, але потім я з новою силою починав пити. На мене
нападав страх, я думав, якщо не вип’ю, то помру. Я був худий, знесилений,
хворий і не мав жодної надії.
Мій менший брат став віруючим і постійно свідкував мені про Бога. Чомусь
він завжди приходив у той момент, коли мені було дуже погано. Це мене дуже
дратувало. Я сварився з ним, ображав, навіть бився із розпачу. «Мені потрібен
сильний екстрасенс!» - кричав я. «Я знаю одного!» - сказав брат і привів мене
до пастора. Коли ми зайшли до нього, я одразу помітив, що очі у пастора якісь
не такі, як у тих лікарів та екстрасенсів, до яких я звертався раніше. В
процесі розмови пастор сказав мені, що він сам не може звільнити мене від
алкоголю, але знає Того, Хто зробить це для мене і засвідкував про Ісуса Христа.
Звичайно, я був приголомшений і вирішив, що мене «надули», та пастор
запропонував помолитися за мене. Я не відмовився, бо діватися було нікуди. Під
час молитви мене почало кидати спочатку в холод, потім у жар, і єдиним моїм
бажанням було скоріше втекти звідти. Коли ми прощалися, пастор запросив мене на
служіння у неділю, але я тільки посміхнувся у відповідь.
У той самий період часу у мене відкрилася кровотеча шлункової язви. Мені
було дуже погано, більше тижня я нічого не міг їсти. Моя теща запропонувала
дружині почати готуватися до похорону, бо я просто набрид всім зі своїми
проблемами. Дружина казала мені: «Скоріше б ти помер, і нам всім стало б легше
жити!»
Була неділя. Я ледь живий лежав на ліжку, згадуючи слова мого брата, який
казав: «Прийде час, і ти будеш грати на гітарі у церкві!» Я нагадався про
запрошення пастора на служіння. В цей момент я відчув, що за вікном стоїть щось
дуже страшне, настільки жахливе, що від нього волосся підіймалося дибом. Я
зрозумів, що це моя смерть, бо відчув її своїм духом. Але вмить я відчув
далекий-далекий голос надії, за який вхопився, наче за соломинку. Я подумав:
«Піду в церкву! Помру там, може хоч так попаду в рай!»
Я зібрав усі свої сили, жестами попросив дружину, щоб вона мене одягнула,
бо не міг вже ані говорити, ані допомогти собі сам. П’ятсот метрів дороги до
місця, де збиралася церква, здалися мені сходженням на Еверест. Коли я зайшов
до зали, то побачив там щасливих та усміхнених людей, що мене дуже здивувало,
але чомусь мені теж захотілося бути схожим на них. Почувши проповідь про те, що
Бог може зцілити і дати життя з надлишком, я повірив і вийшов на покаяння. Я
дуже щиро звернувся до Бога і сказав: «Боже прости мене за все моє життя. Навчи
мене Твоїм законам та заповідям, і я буду жити по ним!» Сльози струмками бігли
з моїх очей, хоч останній раз я плакав ще у дитинстві на похоронах у батька,
але я розумів, що це були зовсім інші сльози – сльози очищення. Коли я вийшов
зі служіння на вулицю, то відчув таку свободу всередині себе! Я побачив красу
навколишнього світу! Я наче вперше бачив хмари, чув спів пташок. Пам’ятаю, як
присів, щоб подивитися на те, як бджола порсається в квіточці, і довго-довго
цим милувався. Якась жінка, проходячи повз мене, запитала: «Чоловіче, вам
погано?» А я їй відповів: «Жіночко, ви навіть не уявляєте, як мені зараз
добре!»
Вдома я сказав дружині: «Все, починаємо жити по-новому! Насипай мені їсти!»
Спершу, звичайно, дружина віднеслася до мого покаяння скептично, але поступово
наше життя почало змінюватися. Бог відкрив мені очі на те, яка у мене грана
дружина, які чудові діти, показав цінність мого життя! Я на собі відчув, як
сильно Бог може любити людину, і цією ж любов’ю Він наділяв мене, щоб я міг
любити інших людей.
Я щасливий, що Бог знайшов мене, коли я ще був брудний від своїх гріхів,
омив мене і очистив. Сьогодні я граю на гітарі у групі прославлення, і всі мої
мрії направлені на те аби більше пізнати мого Спасителя Ісуса Христа. Я вдячний
Йому за нове життя, яке Він мені подарував!
